Про назву тварини
Напевно, ви чули, що цих милих тваринок називають по-різному: тхір, фуро, фретка, і навіть кумедним словом хонорик. Давайте розберемося, як правильно.
У багатьох мовах є два різні слова — для диких тхорів, що живуть у природі, та для одомашнених. В нас це просто – тхір. Тхорів одомашнили в Європі ще 2000 років тому, взявши для цього альбіносів дикого чорного тхора і назвали фуро. На знаменитій картині Да Вінчі «Дама з горностаєм» насправді не горностай, а фуро.
Слово «фретка» потрапило до нас разом із завезеними звірятами з Польщі, так по-польськи називають милих біленьких та всіляких інших забарвлень фуро. Отже, всі назви тварини правильні і вживаються на рівних.
Ну, а хонорик? Це помісь тхора та норки, і це зовсім інше звірятко.
Чим же такий привабливий тхір?
• Незвичайність. Це не кішка і не собака, а тому загальна увага до людини з тхором на руках або на поводочці-шлейці – забезпечена! Якщо тхора придбати в юному віці і багато часу проводити з ним, звірятко виросте зовсім ручним, відданим, уважним до вашого настрою.
• Непосидючість і грайливість. За тхорами цікаво спостерігати, з ними точно не нудно. Вони люблять всілякі нірки та тунелі, грають у м’яч, люблять усі іграшки, призначені для котів та собак.
• Тхори артистичні, легко навчаються різним трюкам, відгукуються на ім’я.
• Багато тхорів підлаштовуються під робочий графік господаря: сплять, коли його немає вдома. Натомість, коли господар з’явився – радіють і кличуть гратися.
• Тхори добре ладять з іншими тваринами.
• Доглядати тхора нескладно. Тхори їдять м’ясо, птицю, рибу, овочі та фрукти, але краще годувати звірка спеціалізованим кормом для тхорів, краще супер-преміум класу. Підходять також корми для кошенят або вагітних кішок. Ось що не можна давати тхорам – так це їжу зі столу: ковбаси, копченості, борошняне та солодке, не можна також деякі види риби (мінтай, хек, путасу), цибуля, часник, не можна незбиране молоко, можна тільки сирок.
• Тхори охайні, легко привчаються до лотка, люблять купатися.
Але у тхорів є свої особливості, як і в будь-яких інших домашніх вихованців:
• Допитливий і хазяйновитий тхір, залишившись один, любить ритися в домашніх речах і перекладати їх у потрібне, на його думку, місце. Звірятко може навіть ненароком зіпсувати що-небудь, тому доведеться купити для нього простору клітку.
• Специфічний запах шкіри. Щоб зменшити його, тхрів можна купати у теплій воді. Але, крім того, у тхорів є пахучі залози під хвостом, і звір може їх випустити, наприклад, злякавшись. Для деяких людей цей запах вкрай неприємний, їм заводити тхорів не варто.
Про здоров’я домашніх тхорів
• Тварин, яких не планують розводити, потрібно обов’язково каструвати чи стерилізувати. Так буде набагато менше проблем із їх здоров’ям.
• Тхори можуть заражатись вірусними інфекціями, тому їм потрібно регулярно робити щеплення, у тому числі і від сказу. Для закордонних поїздок знадобиться ветеринарний паспорт.
• Не всі ветеринарні лікарі працюють із тхорами. Будь ласка, дізнайтеся заздалегідь, де приймає спеціаліст з таких тварин, до якого можна буде звернутися у разі хвороби звірка.
Ще слід знати, що при гарному догляді живуть тхори до 10 років.
Якщо ви наважилися завести тхора, поговоріть з тими, у кого він уже є – як їм живеться з таким маленьким пустуном? Напевно, почуєте багато цікавих історій!
А про те, як стежити за здоров’ям тхора – поговоріть із ветеринарним фахівцем.
У Центрі ветеринарної медицини «Хелс» тхорів приймають ветеринарні лікарі, які пройшли спеціальне навчання – Вусик Дар’я Олексіївна та Пащенко Анастасія Валеріївна.